зблідлий


зблідлий
прикм. (про обличчя, шкіру людини — який утратив природний колір, став блідим), поблідлий, збілілий, побілілий, пополотнілий, сполотнілий, помертвілий
Пор. блідий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • зблідлий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • зблідлий — [збл’і/длией] м. (на) длому/ д л ім, мн. д л і …   Орфоепічний словник української мови

  • зблідлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збліднути …   Український тлумачний словник

  • зблідлість — лості, ж. Стан за знач. зблідлий …   Український тлумачний словник

  • виблідлий — а, е, діал. 1) Зблідлий. 2) перен. Вицвілий …   Український тлумачний словник

  • білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… …   Український тлумачний словник

  • жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… …   Український тлумачний словник

  • посірілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до посіріти. 2) у знач. прикм. Який став, зробився сірим, набув сіруватого відтінку. || Зблідлий. || Який посвітлішав перед світанком (про небо) …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.